З 29 липня в кіно стартували покази довгоочікуваного для багатьох глядачів супергеройського екшену “Людина-павук: Абсолютно новий день”. Це четвертий сольний фільм про Павучка та загалом 38-й в рамках багатостраждального всесвіту Marvel. Фільм стрімко увірвався в прокат та вже встиг показати дивовижні касові збори, а оцінки глядачів та критиків на популярних агрегаторах налаштовують на дуже, дуже-дуже оптимістичний лад. Та в нас, як завжди, на все є власна думка, і саме нею ділимося в огляді нижче.
Жанр супергеройський екшн
Режисер Дестін Деніел Креттон
У ролях Том Голланд, Зендея, Седі Сінк, Джейкоб Баталон, Джон Бернтал, Марк Руффало, Флоренс П’ю
Прем’єра кінотеатри
Рік випуску 2026
Сайт IMDb
Після насичених подій попереднього фільму Пітер Паркер продовжує натхненно захищати Нью-Йорк від численних кримінальних елементів та паралельно животіти у повнісінькій самотності. Тепер хлопчині тільки й лишається, що носити квіти на могилу тітки Мей, згадувати славні шкільні дні, проведені з кращим другом Недом та зі сльозами на очах сумувати за втраченим коханням.
Втім, часу на саморефлексію стає обмаль, коли Пітер із подивом виявляє у собі нові небезпечні здібності. Відтепер хижа павуча натура час від часу бере верх над “доброзичливістю сусіда”, а очі хлопця зловісно наповнюватися темрявою. Ще, як на зло, у місті з’являється могутній таємничий ворог, здатний проникати у свідомість кожного зустрічного, окрім власне самого Паркера. Тож герою доведеться не тільки рятувати свою Ем Джей, а й навчитися приборкувати монстра всередині.
Ну що ж, перед нами черговий представник нині популярного тренду “найкращий фільм в історії кіно”, “блискучий”, “неперевершений” і ще бозна наскільки потужний блокбастер. Від таких як мінімум на етапі перших реакцій критики зазвичай аж гублять штани від радості, підлітки непритомніють, а відра з попкорном порожніють так само стрімко, як продюсери гребуть гроші лопатами коштом захоплених та безмежно вдячних глядачів.
Якщо ж дослідити стрічку трохи детальніше за багатообіцяльні заголовки і рейтинги, якими рясніє весь інтернет, виявляється, що не такий цей день вже й новий.
Творці на чолі з Дестіном Деніелом Креттоном (який до цього зняв вельми посередній “Шан-Чі та легенда десяти кілець” та доклав руку до шоу “Диво-людина”), зробили спробу приземлити махину, що давно затонула у масштабах мультивсесвіту. І це навіть благородне починання. Тобто Пітер Паркер більше не використовує трюки з “Чужого” задля порятунку планети, а живе банальними, житейськими негараздами.
Але халепа в тому, що підкупити своїм драматичним становищем у нього ледве виходить. Так само як і у не менш трагічної антагоністки не виходить стати багатошаровим, емпатичним персонажем. Особливо, якщо за всі ці роки через перенасичення одноманіттям (Павук-бедбой, ніколи ж такого не було) ваша шкіра загрубіла так само як у Халка. Серйозно, скільки ми вже бачили-перебачили тих розлючених на світ страждальців у тому ж супергеройському кіно? Ще й драматизованих одним нещасним флешбеком. Добре хоч обійшлося без “із великою силою приходить велика відповідальність”, і на тому спасибі.
Інша справа — бернталівський Каратель. З брутального безкомпромісного напівпсиха, яким він знову постав перед глядачами у травневому телевізійному спецвипуску, зробили клоуна. На кшталт того, як із Т-800 у виконанні постарілого Шварценеггера (старий, але не іржавий!) зробили недолугого блазня у пізніх “Термінаторах”. Але тут, на відміну від дурнуватого кривляння в тому ж “Генезисі”, такий хід на диво працює. Жанр дозволяє.
Однак там, де Каратель колись успішно трощив писки бугаям-росіянам у спортзалі, в “Людині-павуку” є Флоренс П’ю, яка кисне у гарячій водичці. А перед тим, як виявилося, лунає пісня Монєточки, яку наш прокатник завбачливо вирізав. Та з пісні, як то кажуть, слів не викинеш, і тут одразу згадується ще один марвелівський “шедевр” — торішні “Громовержці” з їхнім феноменальним післятитровим жартом.
Головна ж біда у тому, що це доволі шаблонне та вторинне супергеройське вариво, яке успішно прикидається глибшим і драматичнішим за “середню температуру по лікарні”. 30-річний дід Голланд продовжує зображати “проблеми дорослішання”. Ох вже ці нескінченні підліткові метання, немає їм ні кінця, ні краю.
Чи означає все це, що новітній “Спайдермен” має відправитися на смітник? Аж ніяк. Якщо вам хочеться подивитися черговий супергеройський блокбастер без великих сюрпризів (хіба що один приберегли, але це не той випадок, коли сидиш з відвислою щелепою) та складних роздумів, натомість з намаганнями в якесь емоційне наповнення, це не найгірший спосіб провести час у кіно. Екшн більш-менш нормальний. Гумор на місці. Халк, знову ж таки, візьметься за старе та для годиться розтрощить кілька стін. Словом, дивитися можна.
У підсумку фільм — наче та сцена у злощасній бані. Перед очима ніби й гола Флоренс П’ю, але яка з того користь?
Контент сайту призначений для осіб віком від 21 року. Переглядаючи матеріали, ви підтверджуєте свою відповідність віковим обмеженням.
Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-06029.