Ян Кум. Фото: Forbes
У світі Кремнієвої долини історія Яна Кума (Jan Koum) є найближчою до класичного голлівудського сюжету про американську мрію. Підліток із бідної родини іммігрантів з України, який стояв у чергах за талонами на їжу, згодом створив WhatsApp — найпопулярніший месенджер планети. Кум побудував свій бізнес на жорстких принципах повної конфіденційності та тотального неприйняття реклами, що зрештою змусило Марка Цукерберга викласти за його стартап рекордні для ІТ-індустрії мільярди.
Ця стаття є частиною циклу з розповіді про конкретних людей. Вона є частиною спецпроєкту “Визнані у світі” — про те, як вітчизняний бізнес виходить на світові ринки. Цифри кажуть самі за себе, адже усі вони мають мільйони користувачів у десятках країн, сотні мільйонів доларів залучених інвестицій або зароблених на продажі.
Зміст
Ян Кум народився 24 лютого 1976 року в Києві, але все його дитинство та шкільні роки пройшли у провінційному містечку Фастів на Київщині. Він був єдиною дитиною в єврейській родині. Батько працював директором будівельної пересувної механізованої колони, а мати була домогосподаркою.
Життя в українському селі та райцентрі кінця 70-х та 80-х років було далеким від розкоші, тому у будинку, де ріс Ян, часто не було навіть гарячої води, а телефонний зв’язок вважався розкішшю. Проте цей аскетичний досвід і радянська звичка до того, що держава може прослуховувати приватні розмови, згодом сформували його маніакальне прагнення захистити приватність користувачів.
У 1992 році, коли Яну виповнилося 16 років, він разом із матір’ю та бабусею емігрував до США, оселившись у містечку Маунтін-В’ю в Каліфорнії (батько залишився в Україні й помер у 1997 році).
Перші роки в еміграції були запеклою боротьбою за виживання. Родина жила у крихітній соціальній квартирі, мати підробляла нянею, а сам Ян вечорами мив підлогу в продуктовому магазині, щоб допомогти звести кінці з кінцями. Ба більше, вони регулярно отримували безкоштовні талони на їжу (food stamps) у місцевому соціальному центрі.
Інтерес до комп’ютерів прокинувся у Кума в старших класах американської школи. Грошей на підручники не було, тому він брав книги про мережі та програмування в букіністичних крамницях з умовою повернення після прочитання.
Хлопець самотужки опанував комп’ютерні мережі й навіть приєднався до відомого хакерського угруповання w00w00. Кум вступив до Університету Сан-Хосе, але, як і багато майбутніх мільярдерів Долини, кинув навчання, коли перед ним відкрилися реальні технологічні перспективи.
У 1997 році Ян Кум влаштувався в компанію Yahoo! на посаду інженера з мережевої безпеки та інфраструктури. Під час перевірки серверів він познайомився з Браяном Ектоном (Brian Acton) — американським програмістом, який став його найближчим другом і майбутнім бізнес-партнером. У Yahoo!
Кум пропрацював цілих дев’ять років. За цей час компанія перетворилася на величезного інтернет-гіганта, який дедалі більше фокусувався не на технологіях, а на продажі реклами, банерах та зборі персональних даних користувачів.
Це відверто дратувало Кума. Він ненавидів рекламу, вважаючи її маніпулятивним інструментом, який псує користувацький досвід та порушує приватність. У 2007 році Ян і Браян одночасно звільнилися з Yahoo!.
Вони взяли творчу відпустку, подорожували Південною Америкою та грали в ультимейт-фрісбі. Що цікаво, у 2008 році обидва інженери намагалися влаштуватися на роботу у Facebook, але менеджмент компанії Марка Цукерберга відмовив їм обом, про що Ектон згодом відкрито писав у своїх соцмережах. Ця відмова стала історичною помилкою Facebook.
У січні 2009 року Ян Кум купив свій перший iPhone і миттєво зрозумів, що магазин додатків App Store, якому тоді було лише кілька місяців, створить абсолютно новий ринок програм. Його початкова ідея була простою: створити додаток для телефонної книги, який би показував “статуси” контактів поруч із їхніми іменами (наприклад: “на роботі”, “сідає батарея”, “я в спортзалі”).
24 лютого 2009 року, у свій 33-й день народження, Ян офіційно зареєстрував компанію WhatsApp Inc. в Каліфорнії. Назва була грою слів від популярного американського вітання “What’s up?” (“Як справи?”) та слова App (додаток).
Перша версія додатка постійно “падала” й зависала, користувачі не проявляли інтересу, і Кум був готовий кинути все та повернутися до найманої праці. Але влітку 2009 року Apple додала в iOS функцію push-сповіщень. Ян оперативно переписав програму і тепер щоразу, коли користувач змінював статус, усім його контактам приходило миттєве сповіщення. Раптово люди почали використовувати WhatsApp не для статусів, а для швидкого спілкування — як безплатну заміну SMS.
Кум запросив Браяна Ектона як співзасновника, і разом вони вивели месенджер на ринок за суворими правилами. На робочому столі Кума лежала записка від Ектона: “No Ads! No Games! No Gimmicks!” (“Ніякої реклами! Ніяких ігор! Ніяких трюків!”). WhatsApp не збирав інформацію про вік, стать чи стать користувачів, не зберігав повідомлення на серверах після доставляння й не вимагав нічого, крім номера телефону.
Додаток працював блискавично, не перевантажував процесор смартфона і став глобальним хітом, знищивши доходи мобільних операторів від платних SMS. До 2013 року аудиторія WhatsApp перевищила 200 мільйонів активних користувачів, а команду стартапу обслуговували всього близько 50 інженерів.
У 2014 році Марк Цукерберг зрозумів, що WhatsApp росте швидше, ніж сам Facebook на початкових етапах, і загрожує поглинути мобільний ринок. Після тривалих переговорів Facebook оголосив про купівлю WhatsApp за астрономічну суму — $19 млрд (фінальна вартість через акції зросла до $22 млрд). Це стала найбільша угода в історії венчурного капіталу для стартапів на той момент.
Для підписання договору Ян Кум обрав символічне і дуже драматичне місце. Він привіз Цукерберга та інвесторів до тієї самої покинутої білої будівлі соціальної служби в Маунтін-В’ю, де підлітком стояв у чергах за безкоштовною їжею. Кум підписав документи про продаж компанії прямо на порозі цієї будівлі, миттєво ставши одним із найбагатших людей світу зі статком у понад $9 млрд.
Після поглинання Кум увійшов до ради директорів Facebook і кілька років продовжував керувати месенджером. Проте компроміс із Цукербергом не міг тривати вічно. Корпоративна культура Facebook вимагала монетизації, інтеграції бізнес-інструментів, послаблення шифрування даних та таргетованої реклами користувачів.
Ян Кум категорично відмовився йти на поступки у питаннях приватності, і у 2018 році оголосив про свій остаточний вихід з компанії та ради директорів Facebook, відмовившись від опціонів на акції вартістю у сотні мільйонів доларів заради збереження власних принципів.
Сьогодні Ян Кум веде непублічний спосіб життя. Він займається благодійністю (зокрема, пожертвував понад $1 млрд різним фондам), колекціонує рідкісні автомобілі Porsche та залишається унікальним прикладом розробника, який довів, що технологічний продукт може підкорити світ без жодного цента, витраченого на маркетинг і рекламу.
Попри те, що після еміграції Ян Кум фактично розірвав публічні зв’язки з колишньою батьківщиною і ніколи не робив гучних політичних заяв у медіа, він не залишився осторонь після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році. Дотримуючись свого давнього життєвого принципу повної конфіденційності, мільярдер відмовився від публічних гасел, натомість без розголосу став одним із найбільших приватних донорів гуманітарної допомоги для українців.
Згідно з розслідуваннями профільних медіа та аналізом податкових декларацій його сімейного фонду, Кум таємно спрямував десятки мільйонів доларів благодійним організаціям.
Зокрема, його кошти повністю покрили масштабні програми European Jewish Association із надання житла, їжі та медикаментів українським біженцям у Європі, а пожертва у розмірі $10,6 млн для Federation of Jewish Communities дозволила на початку війни сформувати великий парк реанімобілів для евакуації цивільного населення з-під обстрілів у зоні бойових дій.
Навіть ставши частиною світової технологічної еліти, творець WhatsApp продемонстрував, що реальна підтримка вимірюється не дописами в соцмережах, а реальними діями, які рятують життя на його історичній батьківщині.
Контент сайту призначений для осіб віком від 21 року. Переглядаючи матеріали, ви підтверджуєте свою відповідність віковим обмеженням.
Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-06029.