Огляд "Місія сім'ї Йодзакура" — чудове аніме, яке ви могли пропустити

Чи хотілося вам колись дізнатися, що буде, якщо об’єднати родину шпигунів,  абсурдну комедію і Resident Evil. А вийде цікаве та десь незвичайне аніме “Місія сім’ї Йодзакура” (Mission: Yozakura Family), з невпинним екшном і абсурдними ситуаціями та питання що взагалі відбувається на екрані. І чому рука сама тягнеться включити наступну серію? Поки серіал не закінчиться, і сьогодні ми спробуємо з цим розібратися.

Серіал розповідає історію школяра Тайо Асано, який після смерті своєї сім’ї в автокатастрофі переживає важкий період, і тепер боїться підпускати до себе людей, щоб нова втрата не завдала нового ще більшого болю. Єдиний хто його підтримує, та кого він підпускає до себе це подруга дитинства Муцумі Йодзакура, яка зовсім випадково є главою божевільної шпигунської сім’ї Йодзакура.

Тайо стає ціллю старшого брата та найкращого шпигуна сім’ї Коїчо, через його занадто надмірної турботи та братської любові до своєї сестри. Але не встигає він розправитися з головним героєм – у цей момент його рятують інші члени сім’ї Йодзакури та пропонують вихід з цієї непростої ситуації. Або Тайо стає чоловіком їх сестри та членом їх сім’ї, або назавжди забуває про Муцумі.

На що наш головний герой погоджується та проводить церемонію одруження, поки інші члени сім’ї захищають його від старшого брата. Ось так головного героя і затягнуло у цю божевільну сім’ю та у шпигунський світ Японії.

Структурно сюжет можна поділити на дві частини. Перша це невеличкі історії яких може бути декілька на серію з гумором та екшном. У яких головний герой проходить тренування, щоб захищати вже свою дружину та поступово стає повноцінним членом їхньої сім’ї. Допомагаючи їм у їхніх небезпечних місіях, Тайо швидко знайомиться з божевільним шпигунським світом з терористами, таємними організаціями та лабораторіями. Де нікому, окрім сім’ї, не можна довіряти.

У першій половині аніме майже кожен з членів сім’ї та інших персонажів потроху розкривається глядачеві як окремі персонажі зі своїми бажаннями та страхами, як сильними, так і слабкими сторонами, у смішних чи абсурдних ситуаціях, так і у серйозних моментах. Будь це допомогу брата Шинзу який губиться та не може виконувати місії без своєї зброї, чи допомога сестрі Шион у зламі ворожого гвинтокрила через відеогру.

Друга половина аніме розвиває глобальний більш серйозний сюжет, що крутиться навколо розслідування питань: хто винен у загибелі родини Тайо в автокатастрофі та у вбивстві минулої глави Йодзакаура, та який зв’язок між цими подіями та злодійською організацією Тампопо (Кульбаба). Фінальним акордом сезону стало глобальне протистояння між цією зловісною організацією та сім’єю Йодзакура.

Тон у другій половині стає темнішим. Наприклад, історія шпигуна якого зрадили та намагалися вбити із його донькою, єдиною рідною йому людиною. Або деякі драматичні історії з фіналу, з розкриттям того, що злодійська організація використовує безхатніх дітей і людей які втратили усе, або навіть смертельно хворих яких використовують водночас для своїх зловісних експериментів, та гарматне м’ясо.

При цьому гумор залишається, але його стає менше. На передній план виходять більш драматичні та жорсткі моменти. Загалом жарти у серіалі працюють через характери персонажів та їхню взаємодію, а також навколо абсурдності світу аніме. Інколи жарти будуються навколо тих, що вже пожартували, але це не повтор, а заготовка для інших жартів, та реакцій персонажів.

Яскравим прикладом є момент у другій серії, один з персонажів п’є чай, поки машиною керує собака, а навколо відбувається погоня з вибухами та постійним потоком куль. Або інший момент де в готелі на гарячих джерелах не можна вбивати один одного, між персонажами починається жорсткий бій подушками.

Відповідаючи на питання з початку статті до чого тут Resident Evil. То тут є багато схожості починаючи від химерної організації Тампопо, з якою і борються головні герої аніме.  Яка займається генними модифікаціями та зловісними експериментами над людьми, що нагадує відому організацію Umbrella. Чи як приклад великодка в одній зі серій, де сильного персонажа який мутує від препарату, нокаутують хоча і електричною, але все ж ракетницею, як у фіналах усіх Resident Evil. І звісно персонажа Нано який буквально постійно мутує, та змінює своє тіло.

Візуально аніме має гарний вигляд. На екрані майже завжди щось відбувається, а картинка не виглядає занадто статичною як це буває у багатьох тайтлах. Навіть у спокійних моментах доволі часто щось відбувається, хтось заварює чай, а хтось дивиться у телефон, а плани часто змінюються.

Екшен також доволі класний, та різноманітний, чи це знешкодження торпеди у морі, чи бої віч-на-віч, які поставлені цікаво та доволі ефектно. І хоча аніме й не на рівні з топовими представниками, то воно близько до цього. Окремо також треба виділити візуальні жарти які в цілому гарні та роблять картинку більш живою та динамічною.

Висновок

Це по-справді гарне аніме, яке ви могли пропустити. Воно може подарувати декілька приємних вечорів за переглядом. Воно містить у собі гарний екшен, яскравих та харизматичних персонажів. Доволі непоганий гумор, який може змусити сміятися. З цікавим та абсурдним світом логіку якого можна навіть не намагатися зрозуміти, але настільки веселим, що і не хочеться цього робити. Сюжетом, який починається скоріше як набір скетчів, але у другій половині стає серйознішим, та трохи темнішим, але цікавішим через що хочеться дізнатися, що буде далі. В цілому це просто гарне легке аніме яке дивиться на одному диханні, та дарує гарний настрій з чим воно справляється майже на 100 відсотків.