У США представили Halo: ще один автономний конвертоплан, якому не потрібні пілот та злітна смуга — Цивільний конвертоплан Halo (варіант). Фото: Archer Aviation

В авіаційних колах часто звучить суперечка: що було першим — військова чи цивільна версія літального апарата? Як приклад — оголошення компанії Archer Aviation на авіасалоні у Фарнборо про Halo, цивільний аналог автономного ударного літального апарата Thunder. Представлений як автономний гібридний конвертоплан класу Group 5, Thunder був розроблений як “вірний ведений” (Loyal Wingman) для бойових вертольотів.

Тепер Archer у тісній співпраці з Anduril представила Halo — комерційний варіант, який використовує той самий базовий планер і системи, але без озброєння.Як і Thunder, Halo має модульну конструкцію, максимальну швидкість 278 вузлів (320 миль/год або 515 км/год), дальність польоту 800 морських миль (920 миль або 1481 км) і практичну стелю понад 18 000 футів (5400 м).

“Його послідовна гібридно-електрична силова установка використовує генератор, що працює на паливі, для живлення електродвигунів, тоді як два поворотні ротори з оптимізованою конструкцією змінюють частоту обертання для підвищення ефективності та маневреності”, — пояснює New Atlas.

Тож який із цих літальних апаратів є похідним від іншого? Ця пара є класичним прикладом технології подвійного призначення, коли одна й та сама базова інженерна платформа використовується для двох різних ринків.

Одна платформа — два різні призначення

Archer розробила планер, архітектуру батарей, гібридно-електричну силову установку та динаміку роторів, а також адаптувала систему до масового виробництва за допомогою комерційних ланцюгів постачання. Водночас Anduril інтегрувала програмне забезпечення польоту на основі штучного інтелекту, оборонні системи та інфраструктуру командування й управління через власну платформу Lattice.

Це означає, що відповідь на питання, яка версія була першою, зрештою, залежить від точки зору. Хоча головним пріоритетом були військові вимоги, створення Thunder за доступною ціною та у великих масштабах стало можливим завдяки комерційній виробничій базі. Водночас низка ключових військових конструктивних рішень приносить користь і цивільним операторам, зокрема, малошумна система роторів, незалежність від злітно-посадкових смуг і можливість транспортування всередині стандартного морського контейнера.

Ставка на логістику та небезпечні місії

На комерційному ринку безпілотний Halo орієнтований на забезпечення офшорної енергетики, перевезення важких вантажів, морські операції та транспортування медичних вантажів для екстрених служб. Усунення людини з небезпечних умов забезпечує суттєву перевагу з точки зору безпеки під час виконання місій із високим рівнем ризику.

“Протягом останніх восьми років ми розробляли, випробовували та масштабували технології, на яких побудована ця платформа, — силову установку, батареї, електродвигуни та виробництво. Ми об’єдналися з Anduril, щоб використати всі ці напрацювання й створити щось нове — літальний апарат, спроєктований з чистого аркуша, який належить до зовсім іншого класу за дальністю польоту, швидкістю та вантажопідйомністю. Я вважаю, що це найдосконаліша платформа літального апарата вертикального зльоту, коли-небудь створена, і саме вона потрібна нашим клієнтам”, — заявив засновник і генеральний директор Archer Адам Голдстейн.

Окрім уже оголошених характеристик, Archer повідомила про ще один важливий крок для виведення Halo на ринок. Першим стратегічним партнером програми стала японська Marubeni Aerospace Corporation, яка допомагатиме з комерційним запуском платформи, а компанія також заявила, що найближчим часом планує оголосити й інших партнерів. Водночас перший політ серійної версії Halo очікується у 2027 році, що свідчить про перехід проєкту від демонстрації концепції до практичної підготовки до експлуатації.