Чому мультиплеєр Call of Duty затягує? Пояснюю на прикладі Black Ops 7

Читацькі дописи
IT Community

Серія Call of Duty з нами вже майже чверть століття, та на своєму початку зародилася як ефектний сюжетний шутер, що розповідає історії часів Другої світової війни. Вже з перших частин серії з’явився свій мережевий режим, із класичними режимами як-от Team Deathmatch чи захоплення прапора у деяких частинах із системою класів, або вибором зброї на початку без систем прогресії між матчами. Але це змінилося у 2007 році із виходом Call of Duty 4: Modern Warfare з чудовою на той момент сюжетною кампанією.

Проте головною зміною став саме мережевий режим, що став повноцінною складовою гри. У ній вперше у серії з’явилося прокачування акаунта з поступовим відкриттям зброї, перків та кілстріків і системи випробувань, що відкривали косметичні предмети.

Саме це разом із цікавим ігровим процесом на той момент захопило гравців на сотні годин. І ця формула мережевого режиму продовжує захоплювати нові покоління гравців із виходом кожної нової частини. А чому саме ця формула працює, і чи може вона вас захопити, ми спробуємо розібратися на прикладі Black Ops 7.

Ігровий процес Call of Duty

Напевно перше, що зробить гравець, купивши мережевий шутер, це відразу запустить свій перший матч, та лише потім буде розбиратися з прокачкою, збірками тощо. І тут на нього буде чекати великий вибір основних режимів для 12 гравців. І вони тут майже на будь-який смак, від закладання бомби, як у Counter-Strike, до режиму, де потрібно підтверджувати вбивства, підбираючи жетони суперників. На різноманітних, але відносно середніх для такої кількості гравців за розміром картах.

Не так важливо, у який режим піде грати гравець, бо він усе одно отримає свою дозу задоволення. Через чудовий у кожній сучасній частині серії темп, у який дуже швидко втягуєшся та отримуєш задоволення від кожного свого кіла і перегравання противника, завдяки класним механікам переміщення та стрільби.

Саме відчуття цього темпу та чудової стрільби на безкоштовних вихідних Modern Warfare 2 (2022) змусило мене купити як другу на середині її життєвого циклу, так і нову на той момент третю частину на старті.

Окрім цього у матчах існує додатковий гачок, і це кілстріки, чи скорстріки залежно від частини серії. Де за вбивства залежно від їх кількості гра дає можливість, наприклад, викликати артобстріл чи БПЛА, щоб підсвічувати противників на мапі, або взагалі взяти під контроль важкий літак і декілька разів вибити з нього усю ворожу команду. Що нагороджує гравця за його круту гру, даючи можливість здобути ще більше фрагів, водночас даючи відчути своє повне домінування над ворожою командою

Цей елемент може комусь не подобатися та здаватися нечесним, що може не подобатися деяким гравцям, бо, на їхню думку, кілстріки можуть ламати дух змагання, але для гравців, які хочуть більш чесного й змагального формату у грі існує окремий змагальний режим зі своїми обмеженнями та рейтингом.

Навіть тривалість матчу зроблена так, щоб затягнути гравця якомога довше, хоча час і залежить від режиму та карти, але його достатньо, щоб дослідити карту, набити десяток фрагів. Цього достатньо, щоб трохи наситити гравця, але залишити його голодним. Настільки, щоб з’явилося невгамовне бажання запустити ще один матч на новій карті, щоб вбити ще десяток противників, зібравши кілстрік, захопивши точку, тим самим принісши перемогу команді.

І знову запустити наступний, бо хочеться ще, бо гравець ще не наситився. Так, це, звісно лише моя теорія, але цю формулу Activision точно відточили за майже два десятиліття з моменту виходу першої Modern Warfare.

Постійна прогресія Call of Duty

Другий шар, що працює у симбіозі з ігровим процесом, — це безупинна прогресія, де паралельно з тим, як зростають навички гравця, прокачується і його профіль, водночас відкривається нова зброя, перки, і інші предмети. І якщо гравець на початку знайомиться з грою через класи, що дають йому розробники, то чим далі він грає, тим більше він починає продумувати та створювати власні класи для своїх потреб, вже з власними комбінаціями зброї, гранат, перків, та кілстріків.

Окрім глобальної прокачки акаунта, існує локальна — це прокачка зброї, де з кожним рівнем відкриваються нові модулі й приціли для кожної зброї у грі. Ці модулі можуть, наприклад, зробити віддачу легшою у контролі, додати вогняні патрони для дробовика, чи банально збільшити магазин. Кожен із модулів має свої плюси та мінуси, змінюючи поведінку зброї.

Black Ops 7 розвила цю систему далі, додаючи систему покращення для спецмодулів, гранат і кілстріків із модифікаторами на вибір. Наприклад, касетна граната, що вибухає за деякий час після кидка, із встановленням модифікатора гравець отримує більше контролю над моментом підриву, утримуючи гранату у руках, або спеціальний модуль, який створює міні дрони, що тепер підсвічують місце вибуху, даючи інформацію про противників.

Саме через цю прокачку та час проведення зі зброєю, гравець поступово починає розуміти, які переваги та недоліки вона має, та як підсилити сильні сторони. Якщо на початку прокачки кожної зброї гравець намагається встановити всі доступні модулі на зброю, що поступово стають доступними, то згодом він починає продумувати клас, вибираючи, які модулі взяти на зброю, бо кількість модулів для однієї зброї обмежена.

Замислюючись, які саме перки підходять під стиль гри з цією зброєю. Наприклад, якщо гравець грає із снайперською гвинтівкою та пістолетом, швидше за все, він візьме перк, «Швидкі руки», що дозволяє швидко переключатися між зброєю у класі, даючи другий шанс при промаху, і доповнить цю збірку гранатами, що будуть уповільнювати противника, що полегшить його ліквідацію. Таких різноманітних комбінацій у грі безліч, Що дає гравцеві можливість створити та випробувати на практиці свою збірку.

Випробування, картки, та майстер камуфляж

Звісно гравець міг би створити одну сильну збірку, та грав би тільки на ній, але давайте будемо чесними, це було б одноманітно, та швидко набридло б, саме тут у гру вступає новий шар, а саме випробування, які відкривають камуфляжі та картки профілю. Це є додатковим, але цікавим доповненням до метапрогресії,  через що гра не зводиться лише до прокачки зброї, а пропонує як легкі, так і складні, але цікаві випробування.

Наприклад камуфляжі для зброї, які поділяються на стандартні, що відкриваються за доволі легкі випробування на кшталт: “зроби десять вбивств  пострілами в голову”. Спеціальні камуфляжі, де завдання бувають трохи цікавіші, “вбий кількох противників поряд чи на точці захоплення”, що доступні лише в окремих режимах, або “вбий кількох противників використовуючи чотирикратний приціл або більше”.

Але головними є майстер-камуфляжі, наприклад, золотий, за виконання всіх минулих випробувань, та свого власного випробування, призматичний, доступ до якого відкривається тільки після відкриття золотого на декількох одиницях зброї в одному класі. Аналогічно відкриваються і наступні два камуфляжі у процесі прокачування та проходження випробувань. Саме ця система додатково мотивує пробувати різну зброю, та експериментувати з її модифікаціями для відкриття усіх камуфляжів.

З виходом Black ops 7 повернулася механіка престижу для зброї, яка скидає  прогрес прокачування зброї, але за це відкриває нові камуфляжі, дає один спеціальний жетон для постійного відкриття одного модуля, та розблоковує спеціальний модуль, який або покращує зброю, або робить її фактично іншою зброєю.

Таке скидання можна повторити декілька разів, відкриваючи за це нові камуфляжі. У цьому випадку це вже чистий фарм, але навіть він може бути веселим та приносити задоволення, якщо хочеться просто вимкнути голову й пограти годину-дві.

Окрім зброї, також є картки профілю, які показуються противнику після його вбивства, вони відкриваються за окремі досягнення, як і у випадку зі зброєю: деякі з них є цікавішими, на кшталт “вбий противника його гранатою”, або “вбий вибухом від машини”.

Є й більш стандартні, “зроби кілька добивань зі спини” і подібні. Окрім цього існують секретні випробування, для отримання карток, умови яких гра не розкриває. Вони можуть дати нові цікаві цілі гравцеві під час матчів, спонукати заходити та пробувати інші режими й стилі гри. Водночас вони працюють разом із камуфляжами, доповнюючи метапрогресію.

Починаючи з Black Ops 6 та у новій Black Ops 7, до гри зі старих частин повернулася повноцінна система престижу для акаунта, що працює за тим самим принципом, що й для зброї. Ця система дає можливість скидати прогрес акаунта, за що гравець отримує спеціальний жетон для постійного відкриття зброї, перка або гранати, а також нові нагороди, такі, як екрани завантаження, скіни на персонажів тощо.

З новим рівнем престижу відкриваються нові випробування для карток. Як і у випадку зі зброєю, це можна зробити декілька разів, відкриваючи нові нагороди. Але навіть отримання нового рівня престижу не заважає відкривати камуфляжі та картки, водночас дає ще більше нагород та бажання спробувати на цей раз прокачати інший клас зброї. Саме тому престиж є радше паузою і новим витком прокачки та способом отримати нові корисні або красиві нагороди для різних частин гри.

Усі шари гри працюють у симбіозі та не можуть бути відокремлені один від одного, бо якщо ігровий процес був би поганий, то і грати продовжувати не хотілося, навіть заради прокачки зброї, та отримання майстер-камуфляжів. Адже без елементів прогресії, великої цікавості проводити час у грі не було б.

Оскільки система прогресії дуже схожа на девіз серії покемонів “Зібери їх усіх”, тільки зі зброєю, та картками профілю. Майже у кожному матчі гравець прокачує зброю, виконуючи за можливості випробування, та постійно щось відкриває.

Паралельно у самих матчах на відчуття задоволення та прогресії працюють медалі, які гравець отримує під час матчу, зробивши вбивство у стрибку, або ліквідувавши двох або трьох противників за декілька секунд, отримавши за це значок на екрані, але як же інколи приємно їх отримувати, разом з відкриттям нової зброї чи виконання випробування, що дає гравцю ще раз відчути свій прогрес.

Сучасні недоліки серії Call of Duty

Звісно Call of Duty: Black Ops 7 гра хоча і захоплива, але взагалі не ідеальна та має у собі чимало недоліків, та елементів що дратують. І тут у кожного з гравців ці елементи будуть свої. Для мене таких елементів декілька: Battle Pass, платні набори, які водночас, і дають, і не дають певну перевагу, та один, можливо, спірний елемент що дратує саме мене — це об’єднання з Warzone, але усе по черзі.

Сам формат монетизації Battle Pass з нами вже доволі давно, починаючи з Dota 2, і сам по собі він не є чимось кримінальним, але водночас, як на мене, він є занадто маніпулятивним відразу з кількох причин. По-перше, хоча у ньому і є безплатні нагороди, але вони зазвичай доволі посередні, та працюють, щоб втягнути гравця у сам процес, де чим ближче гравець до проходження бойового пропуску, тим більше з’являється бажання його купити, бо ну як же половину то вже зробив — не пропадати ж нагородам.

Друга проблема з ним, що при покупці його гра перетворюється на одноманітну рутину, та фактично роботу. Це я і сам відчув декілька разів, купуючи Battle Pass, у різних частинах серії CoD. Бо навіть купивши бойовий пропуск, ти не отримуєш нагороди напряму, а лише отримуєш можливість їх заробити в обмежений період часу.

І якщо у тому ж Fortnite, цей процес намагаються урізноманітнити різними завданнями та випробуваннями, то у Call of Duty — це просто одноманітний грінд, в одних і тих самих режимах, бо там просто ефективніше його проходити. А відступити вже не можна, бо гроші вже витрачені і тому хочеться забрати усі нагороди.

А якщо гравець не встигне їх забрати, то все потяг поїхав, або якщо відчуваєш, що не встигаєш, то заплати, ще трохи щоб відкрити декілька рівнів бойового пропуску. У результаті бажання трохи пограти та весело провести час перетворюється у постійну необхідність зайти, щоб нарешті закрити бойовий пропуск. Через що не хочеться повертатися у гру на сезон чи два.

Платні набори є якраз спірним елементом з різних причин. Першим недоліком цієї системи є набори зброї, які водночас і дають платні переваги, але водночас їх не дають. Бо як це працює у грі, є так звані креслення зброї, що вже є готовою збіркою з модулів та унікальним скіном.

Фактично розробники продають вже готову непогану збірку зброї за гроші, тим самим роблячи процес самостійної прокачки менше привабливим для гравця, хоча це один із центральних елементів гри, що працює паралельно з відкриттям камуфляжів, і водночас зменшує бажання експериментувати над власними збірками.

Другим, більш спірним елементом є скіни на зброю та персонажів. Які хоча і були і до цього в серії, але намагалися бути більш-менш у рамках стилістики кожної частини серії. Тоді як починаючи з MW 2 (2022 року), ті ж самі персонажі стали ну дуже специфічними, об’єднуючи необ’єднуване, починаючи від Лари Крофт, яку, ще можна якось пояснити, закінчуючи орангутангом та кроликами. І в якомусь сенсі те саме відбулося зі скінами на зброю, як ось цей набір із Black ops 7 — автоматична гвинтівка бойова сцена.

Звісно, для когось це може бути не проблемою, а для когось стати критичною причиною навіть не пробувати ігри серії. Водночас для когось це і зовсім не буде проблемою, і він просто запустить черговий матч.

Один з елементів що дратує мене у сучасних частинах, — це об’єднання кожної гри серії з окремим режимом, який за відчуттям став окремою грою — Warzone. Це непогана королівська битва зі своїми унікальними нюансами, але це все, що я можу про нього сказати. Декілька разів грав у нього, як і в інші королівські битви, але надовго мене вони не захоплювали — просто не мій жанр.

Втім, недоліком для мене є не сам режим, а його інтеграція у кожну сучасну частину. Усе прокачування, рівень акаунта та інші елементи прогресії є загальними та зав’язаними між собою. З одного боку, це добре, адже прогресія продовжується постійно, а з іншого — може підштовхувати гравця грати в режим, який може йому навіть не подобатися.

Водночас це створює відчуття що розробники постійно розриваються між цими частинами однієї гри, де одна частина аудиторії відчуває, що їй чогось не додали, так само як і друга частина гравців. Також з цього можуть з’являтися проблеми з балансом через додавання як нових механік та зброї з актуальної частини, так і старої зброї з інших частин, які можуть псувати досвід гри на картах Warzone, що не були для них спроєктовані.

Тому так в майбутньому було б краще, якби ці дві частини гри були розділені, і кожна з них розвивалася окремо одна від одної де кожна б з них отримувала більшу увагу від розробників не заважаючи одна одній.

Висновок

На сьогодні серія Call of Duty, навіть з актуальною, але спірною Black Ops 7, є одним із найпопулярніших представників жанру аркадних шутерів, що легко може захопити гравця на сотні годин як через класний ігровий процес, так і через систему прогресії, яка затягує гравця у свою кролячу нору, в яку цікаво зануритися на декілька годин, постійно відкриваючи нові нагороди та водночас розвиваючись як гравець.

Звісно гра має і свої недоліки, такі як система SBMM, яка інколи робить матчі або занадто легкими, або занадто важкими, залежно від попередніх зіграних матчів, так і інші проблеми, які для кожного будуть своїми.

Навіть з такими недоліками формула працює і цього року вийде нова частина, і наступного року вийде нова частина, яка як і FIFA (нині EA SPORTS FC), виходитиме щороку і знову й знову захоплюватиме як фанатів, так і пересічних гравців. Тому що система працює і кардинально змінювати її не обов’язково, достатньо трохи модифікувати формулу та додати декілька нових механік, щоб не набридало.

Чи погано це? Я думаю, що ні, бо серія приносить задоволення, і до неї інколи приємно повертатися через те, як вона побудована та грається. Головною перепоною залишається ціна як для нових, так і для старих ігор серії у нашому регіоні. Тому, якщо вас зацікавила нова частина, то не варто бігти й одразу купувати гру, якщо ви не фанат серії, то варто почекати знижки, чи спробувати на безкоштовних вихідних, які періодично проходять. І лише після цього вирішувати купувати її або ні.